Повня

Лео Лея

Під час повні Такі ночі довгі, Тихі зорі ховаються в світлі Того місяця, що непривітно Проникає промінням у вікна. Сон зникає. Круторогі Думки клишоногі, Будяками раптово розквітлі, Позаплутувавшись за одвірки Підсвідомості, лаються гірко. Щось волає. А, то диво Напрочуд правдиво Вимальовує нову картину, Що паплюжить стандарти моралі (Посилаю іх всіх якнайдалі) Однозначно. Неквапливо, Допоки можливо Підійду до меча, що покинув Десь на цвинтарі власної тіні. Розірву долі хитросплетіння. Трохи лячно...

2022-10-10 17:17:04

Інші вірші поета

"На відмову"... Не можу... Іще жива... Божевільна фаза

Інші поети

Napsugar_Official

@Napsugar_Official

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5187

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12352