Щаслива тепер
У далекі світи, відпустивши всі віжки і пута, Запалавши вогнями небачених досі зображень, Ти летиш до мети, вже ніким і нічим не закута, І минаєш шляхом перешкоди і ями в форсажі. Не обтяжуєш серце земними щоденними сарі, Не живеш поміж жовто-червоно-зеленими ара, Не пливеш взяти здобич на темнім Небеснім Корсарі, Не збираєш в засіки багатства, що стануть, як пара. Ти є та, яка справжня: легка і швидка, немов вітер, Кольорово-прозора, мов скельце для поділу світла. Ти щаслива тепер, бо всі спогади Час просто витер, І є змога почати життя у Чарівному Світі...
2021-09-08 12:14:24
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дякую💖
Відповісти
2022-12-02 17:57:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1676
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1903