"Прийдіть до Мене..."
Ти бий поклони, хоч убийся - не допоможе це тобі, А "Отче наш" хоч сотню раз - це не є вихід, зовсім ні, Хрестись щораз, за кожним словом і мимо храмів, коли йдеш, Свічок настав хоч ціле поле - та Бога ти не обманЕш. Коли у серці гнів і заздрість, прокльони й лайка на губах, Ганьба на інших, хіть, ненАвисть, любові нуль і лИпкий страх, Коли палаєш ти щоденно у злості, мсті і жадобІ, То все, що робиш пильно й ревно - не допоможе це тобі. "Закрийте двері й геть із храму!" - євреям Бог казав тоді, Коли любові й милосердя вони жадали лиш собі, Коли збагаченню і владі давали шану з дня на день, Тоді у гніві Бог звертався: "Не смійте знов співать пісень! Вся ваша слава, що для Мене, немов пісок і тирса як, Забули ви благословенне Моє і Слово, і Ім'я! Очистьте серце, розум, душу, відкиньте помсту в гніві й злі, Прийдіть до Мене - світ Я змушу віддати вам борги земні!"...
2024-05-10 08:00:13
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
@Вікторія Тодавчич Дякую, але якраз більшість християн мене за цей вірш побили б 😁
Відповісти
2024-05-10 08:11:37
1
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея ой дійсно. У мене відчуття, що в кожній християнській душі живе маленький фарисей😅😂
Відповісти
2024-05-10 08:12:47
1
Лео Лея
Відповісти
2024-05-10 08:13:20
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1703