ТУМАН
Лідія Юртаєва
Туманним заслоном обвитий парк манить, заворожує, зове. Потьмянілий вечір пряде таємниць химерні плетива. Обачно споглядаю пейзаж деревами затінених хатів. Розсічений ліхтарями морок  обплів нутро з середини. Застигла. Окутана маревним дурманом. Хмарним скупченням всеціло Віддалась. Стою. Нерухомо. Розпадаюсь на тисячі дрібних кришталів. Під його владою єдине з ним Єство. Загублюсь серед невидимих розсіянь, щоб з першим світанковим талісманом віднайти все втрачене колись.
2021-11-21 01:23:46
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лідія Юртаєва
Дякую!😊
Відповісти
2021-11-23 08:17:25
Подобається
Інші вірші поета
СПОГАД Я віднайшла її НЕЗНАЙОМКА ТРОЯНДА
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400