ТУМАН
Туманним заслоном обвитий парк манить, заворожує, зове. Потьмянілий вечір пряде таємниць химерні плетива. Обачно споглядаю пейзаж деревами затінених хатів. Розсічений ліхтарями морок  обплів нутро з середини. Застигла. Окутана маревним дурманом. Хмарним скупченням всеціло Віддалась. Стою. Нерухомо. Розпадаюсь на тисячі дрібних кришталів. Під його владою єдине з ним Єство. Загублюсь серед невидимих розсіянь, щоб з першим світанковим талісманом віднайти все втрачене колись.
2021-11-21 01:23:46
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лідія Юртаєва
Дякую!😊
Відповісти
2021-11-23 08:17:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2605
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2480