Я віднайшла її
(18+)
Я  віднайшла її Через столітні шукання І розгубилась Чим заткати? Щоб капосні щілини не розійшлися Вода не прорвалась І  не знесла дім Розсадила  плющ І  виноградне галуззя Вони вросли якось  і залатали шви Ненадовго Густі тумани й листопадні дощі подружились і породили всепоглинаючий мох Вона розрослась Ще дужче Аж поки не вдарив перший лютий  мороз Все  затріщало І Рухнуло.. З руїн розтелився килим Й запросив  тріумфально пройтися Вона переможена Й не дошкулятиме Аж поки не відбудую новий дім.
2021-11-18 16:42:46
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10938
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3151