Я віднайшла її
(18+)
Я  віднайшла її Через столітні шукання І розгубилась Чим заткати? Щоб капосні щілини не розійшлися Вода не прорвалась І  не знесла дім Розсадила  плющ І  виноградне галуззя Вони вросли якось  і залатали шви Ненадовго Густі тумани й листопадні дощі подружились і породили всепоглинаючий мох Вона розрослась Ще дужче Аж поки не вдарив перший лютий  мороз Все  затріщало І Рухнуло.. З руїн розтелився килим Й запросив  тріумфально пройтися Вона переможена Й не дошкулятиме Аж поки не відбудую новий дім.
2021-11-18 16:42:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9501
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2231