Я віднайшла її
(18+)
Я  віднайшла її Через столітні шукання І розгубилась Чим заткати? Щоб капосні щілини не розійшлися Вода не прорвалась І  не знесла дім Розсадила  плющ І  виноградне галуззя Вони вросли якось  і залатали шви Ненадовго Густі тумани й листопадні дощі подружились і породили всепоглинаючий мох Вона розрослась Ще дужче Аж поки не вдарив перший лютий  мороз Все  затріщало І Рухнуло.. З руїн розтелився килим Й запросив  тріумфально пройтися Вона переможена Й не дошкулятиме Аж поки не відбудую новий дім.
2021-11-18 16:42:46
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2992
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632