СПОГАД

Лідія Юртаєва

Спалахнув спогад Ураганним пострілом. Ми розмовляли тривожно Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл.

2021-11-19 23:24:52

1

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лідія Юртаєва

Ні, я навмисне виділила, бо мені було цікаво чи хтось із читачів здогадається про приховану фразу, я намагалась створити акровірш. Якщо читати кожну першу літеру нового рядка у цьому вірші з гори до низу, то вийде фраза, У слові пЕред навмисне Е з великої, бо це остання літера у прихованіф фразі.

Відповісти

2022-02-06 23:15:19

Подобається

Лідія Юртаєва

В сургебуці не дозволяє друкувати вірш так, щоб обирати форматування абзацу "за лівим краєм" чи "вирівняти за шириною", коли рядки йдуть рівно одне під одним: Спалахнув спогад Ураганним пострілом Ми розмовляли тривожно. Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл. Якщо рядок за рядком, можливо краще читається прихована фраза, з перших літер кожного нового рядка, якщо читати з гори до низу

Відповісти

2022-02-07 12:01:39

Подобається

Лідія Юртаєва

Ура, ти побачила)) О, дякую! ❤Це так пібнімає віру у творчість, коли вірш можуть і справді вважати неперевершеним!

Відповісти

2022-02-08 11:32:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3538

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2339