СПОГАД

Лідія Юртаєва

Спалахнув спогад Ураганним пострілом. Ми розмовляли тривожно Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл.

2021-11-19 23:24:52

1

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лідія Юртаєва

Ні, я навмисне виділила, бо мені було цікаво чи хтось із читачів здогадається про приховану фразу, я намагалась створити акровірш. Якщо читати кожну першу літеру нового рядка у цьому вірші з гори до низу, то вийде фраза, У слові пЕред навмисне Е з великої, бо це остання літера у прихованіф фразі.

Відповісти

2022-02-06 23:15:19

Подобається

Лідія Юртаєва

В сургебуці не дозволяє друкувати вірш так, щоб обирати форматування абзацу "за лівим краєм" чи "вирівняти за шириною", коли рядки йдуть рівно одне під одним: Спалахнув спогад Ураганним пострілом Ми розмовляли тривожно. Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл. Якщо рядок за рядком, можливо краще читається прихована фраза, з перших літер кожного нового рядка, якщо читати з гори до низу

Відповісти

2022-02-07 12:01:39

Подобається

Лідія Юртаєва

Ура, ти побачила)) О, дякую! ❤Це так пібнімає віру у творчість, коли вірш можуть і справді вважати неперевершеним!

Відповісти

2022-02-08 11:32:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2544

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

73

4

4404