СПОГАД
Лідія Юртаєва
Спалахнув спогад Ураганним пострілом.   Ми розмовляли тривожно Нагострено.   Обсмаковую кожен звук твого голосу   Безмовна відповідь послухом.   Екзальтована пристрасть   Змарнілої   Туги будить приспані обриси.   Екватор сум'ятних образів   Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл.  
2021-11-19 23:24:52
1
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лідія Юртаєва
Ні, я навмисне виділила, бо мені було цікаво чи хтось із читачів здогадається про приховану фразу, я намагалась створити акровірш. Якщо читати кожну першу літеру нового рядка у цьому вірші з гори до низу, то вийде фраза, У слові пЕред навмисне Е з великої, бо це остання літера у прихованіф фразі.
Відповісти
2022-02-06 23:15:19
Подобається
Лідія Юртаєва
В сургебуці не дозволяє друкувати вірш так, щоб обирати форматування абзацу "за лівим краєм" чи "вирівняти за шириною", коли рядки йдуть рівно одне під одним: Спалахнув спогад Ураганним пострілом Ми розмовляли тривожно. Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл. Якщо рядок за рядком, можливо краще читається прихована фраза, з перших літер кожного нового рядка, якщо читати з гори до низу
Відповісти
2022-02-07 12:01:39
Подобається
Лідія Юртаєва
Ура, ти побачила)) О, дякую! ❤Це так пібнімає віру у творчість, коли вірш можуть і справді вважати неперевершеним!
Відповісти
2022-02-08 11:32:54
Подобається
Інші вірші поета
Я віднайшла її НЕЗНАЙОМКА Надломлений ТУМАН
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13428
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2142