СПОГАД

Лідія Юртаєва

Спалахнув спогад Ураганним пострілом. Ми розмовляли тривожно Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл.

2021-11-19 23:24:52

1

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лідія Юртаєва

Ні, я навмисне виділила, бо мені було цікаво чи хтось із читачів здогадається про приховану фразу, я намагалась створити акровірш. Якщо читати кожну першу літеру нового рядка у цьому вірші з гори до низу, то вийде фраза, У слові пЕред навмисне Е з великої, бо це остання літера у прихованіф фразі.

Відповісти

2022-02-06 23:15:19

Подобається

Лідія Юртаєва

В сургебуці не дозволяє друкувати вірш так, щоб обирати форматування абзацу "за лівим краєм" чи "вирівняти за шириною", коли рядки йдуть рівно одне під одним: Спалахнув спогад Ураганним пострілом Ми розмовляли тривожно. Нагострено. Обсмаковую кожен звук твого голосу Безмовна відповідь послухом. Екзальтована пристрасть Змарнілої Туги будить приспані обриси. Екватор сум'ятних образів Безсильний пЕред поділом мене й тебе навпіл. Якщо рядок за рядком, можливо краще читається прихована фраза, з перших літер кожного нового рядка, якщо читати з гори до низу

Відповісти

2022-02-07 12:01:39

Подобається

Лідія Юртаєва

Ура, ти побачила)) О, дякую! ❤Це так пібнімає віру у творчість, коли вірш можуть і справді вважати неперевершеним!

Відповісти

2022-02-08 11:32:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10661

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4839