Жити складніше
Люди бояться смерті, деякі навіть панічно А що як не встигнуть пожити? Та кожен день живуть мов перший, наче доля берегтиме їх вічно Як на мене все трохи складніше Треба боятись жити Треба боятись жити у страху та зневірі Треба боятись жити без моралі як дикі звірі Треба боятись жити, коли себе не любиш Треба боятись жити, коли інших людей губиш Вмирати просто Жити складніше Знайти у серці своєму гармонію Щодня витягаючи себе ж із агонії І кожен день робити складний вибір Нарешті зрозуміти, що ти важливий Вмирати просто Жити складніше Ти можеш шукати вічні відмовки Чому ти не почуваєшся щасливим Та це лише вибір, який ти робиш Обери правильно, це важливо! Вмирати просто Жити складніше Я не відкрию тобі ніяких таємниць Та сподіваюсь донести думку Що ти можеш абсоютно все змінить Достатньо лиш не опускати руки. Вмирати нудно Жити веселіш
2022-10-06 05:55:02
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Лілія Гулик
@Лео Лея вірш саме про це, дякую) тримаймо щастя в собі, тоді воно буде з нами завжди)
Відповісти
2022-10-06 12:00:33
1
Лілія Гулик
експериментую)
Відповісти
2022-10-08 19:29:24
Подобається
Лілія Гулик
подумаю над цим
Відповісти
2022-10-08 19:33:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2609
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2279