Доні
Чуєш, доню, як співає птаха навесні? Серед ночі в синім небі зорі золоті. Розмальовує червоним обрій сонця схід. Клин пташиний пролітає, не лишивши слід. На гілках дерев з'явились першії бруньки, Бачиш, доню, йде дитинка, крихітка, як ти. Біля хати в смузі світла спить пухнастий кіт. Різнобарвний і цікавий цей яскравий світ. Коли будеш ти доросла, коли підростеш, Ти шляхами неодмінно різними пройдеш. Будуть , доню, сум і радість, гріх і каяття, Буде все в житті, одначе ти своє дитя Проведи по тій дорозі, де живе любов. Де весна життя приносить краю знов і знов, Де на пагорбі хатинка, ріднії місця. Покажи їй барви світла, щастя і добра.
2021-10-27 15:49:16
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Скітер
Чудовий вірш. Світлі думки 👍♥️
Відповісти
2021-10-27 18:39:52
1
Людмила Скрипко
@просто веселка дякую за відгук, дуже приємно😌🌷
Відповісти
2021-10-28 02:10:46
1
Людмила Скрипко
@Скітер щиро вдячна за добрі слова❤️
Відповісти
2021-10-28 02:11:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1632
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1609