Доні
Чуєш, доню, як співає птаха навесні? Серед ночі в синім небі зорі золоті. Розмальовує червоним обрій сонця схід. Клин пташиний пролітає, не лишивши слід. На гілках дерев з'явились першії бруньки, Бачиш, доню, йде дитинка, крихітка, як ти. Біля хати в смузі світла спить пухнастий кіт. Різнобарвний і цікавий цей яскравий світ. Коли будеш ти доросла, коли підростеш, Ти шляхами неодмінно різними пройдеш. Будуть , доню, сум і радість, гріх і каяття, Буде все в житті, одначе ти своє дитя Проведи по тій дорозі, де живе любов. Де весна життя приносить краю знов і знов, Де на пагорбі хатинка, ріднії місця. Покажи їй барви світла, щастя і добра.
2021-10-27 15:49:16
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Скітер
Чудовий вірш. Світлі думки 👍♥️
Відповісти
2021-10-27 18:39:52
1
Людмила Скрипко
@просто веселка дякую за відгук, дуже приємно😌🌷
Відповісти
2021-10-28 02:10:46
1
Людмила Скрипко
@Скітер щиро вдячна за добрі слова❤️
Відповісти
2021-10-28 02:11:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3588
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6086