Тривога
Повзе година наче сонна
І настрій, як прилив-відлив.
Палю вже не згадаю котру,
Хоч більше року не палив.
В думках щось вариться повільно
Із зовсім різних відчуттів.
Я знаю, ти у мене сильна,
Та зараз більш за все б хотів
Забрать собі хоч половину
Твоїх страждань. Так, я боюсь...
Я щохвилини серцем лину
До тебе. Та коли ж діждусь
Того дзвінка? Мовчить зрадливо
На підзарядці телефон.
Напевно, я втрачаю сили -
В тривожний поринаю сон.
Дзвінок різкий розрізав тишу.
"Кохана", але тембр чужий:
"Все добре, татко, в Вас хлопчина,
3900." Синочок мій!
Кричу у слухавку:"Дружина?!?"
"Все добре з нею, не кричіть.
Вона Вам сина народила,
Тож має право відпочить."
Збираюсь швидко у дорогу,
Хода моя стрімка, легка.
Де й ділася моя тривога?
Все наче вмить зняла рука.
2021-11-02 03:22:25
2
0