Тривога
Людмила Скрипко
Повзе година наче сонна І настрій, як прилив-відлив. Палю вже не згадаю котру, Хоч більше року не палив. В думках щось вариться повільно Із зовсім різних відчуттів. Я знаю, ти у мене сильна, Та зараз більш за все б хотів Забрать собі хоч половину Твоїх страждань. Так, я боюсь... Я щохвилини серцем лину До тебе. Та коли ж діждусь Того дзвінка? Мовчить зрадливо На підзарядці телефон. Напевно, я втрачаю сили - В тривожний поринаю сон. Дзвінок різкий розрізав тишу. "Кохана", але тембр чужий: "Все добре, татко, в Вас хлопчина, 3900." Синочок мій! Кричу у слухавку:"Дружина?!?" "Все добре з нею, не кричіть. Вона Вам сина народила, Тож має право відпочить." Збираюсь швидко у дорогу, Хода моя стрімка, легка. Де й ділася моя тривога? Все наче вмить зняла рука.
2021-11-02 03:22:25
2
0
Інші вірші поета
Бабусині крила. Дівчата Не зустрічають випадкових Надія
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
_GeminiWrld
@_GeminiWrld
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2046
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2147