Своє-чуже.

Людмила Скрипко

Ніколи не цікавилась чужим. Життям, обійстям, долею, грошима. Було мені чим зайнятись своїм, До іншого мені не було діла. Напевно і не стану, не цікаво. Життя дає такий потенціал, Що би тобі усього вистачало, Щоб у чужі життя не зазирав. Свій побут в кожного, як йОго не крути І кожен коваль сам своєї долі. Не варто озиратися навкруги Роздаючи всім ярлики і ролі. Забудь про види, форми і формат. Всі різні - в тому суть життя. Ніхто не сміє іншого зламать, Щоб вирівнять під себе до пуття. У кожного у роздумах своє Хтось все міркує,хтось живе на вдачу. Хтось в святкуваннях все життя своє, Хтось над окрайчиком сухеньким плаче. Розмов багато, в чому ж інтерес? Тоді цікавість лиш доцільною буває, Коли у неї є мета, і певний сенс- Допомогти! Все інше мимо, краєм! Знайди себе, на повні груди дихай Будуй своє, плануй, твори, зростай. Допомагай від серця, не для втіхи, І осуд добрим серцем розчиняй.

2021-08-01 09:34:09

Інші вірші поета

Ти чуєш,Господи?.. Не моя Тривога Що таке щастя?

Інші поети

Molaa Nori

@Molaa

Akah Moth

@AkahMothPurpleCarbone14

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1104

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1670