Іноді

Людмила Скрипко

Іноді здається вже стара. Сторінок записано чимало В зошиті прожитого життя: Де була і де ще не бувала. Іноді буває хоч заплач Від утоми, що збирав роками. У тенетах радощів й невдач, Як дитині хочеться до мами. Щипле в носі, плачу від образ, Я ж не камінь - опускаю руки... І себе картаю повсякчас За дивацькі ті душевні муки. Але день завжди міняє ніч. І мене потроху відпускає. Знаю точно - вартує тих свіч Гра-життя, яку я проживаю. Я здорова, дім є і сім'я, Друзі справжні, хай і небагато, До душі мені моє ім'я - Подарунок-згадка мого тата. Не стара! У серці юна я! Я не мучусь з болі-нелюбові, Бо моя фортеця - то сім'я Де живем у мирі і любові. Хай ми різні, кожному своє, І у кожного своя розрада. Але це по-справжньому моє: Щастя й туга, розпач і розрада.

2021-10-22 17:44:30

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12755

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2154