Важливо прокидатися щасливим...
Важливо прокидатися щасливим. Нехай стукоче злива за вікном, Задумане здається неможливим, А все життя дурним якимось сном. Але щодня життя дає надію - Промінчик, що злегка торкнеться щік, Ласкаво поцілує твої вії І розпочне нової днини лік. Всміхнись, дай щирості твоє зайняти серце, Згадай хороше, прожени лихе, Хай сповняться теплом душі озерця, Дрібниці не турбують хай тебе. Важливо прокидатися щасливим. Знайди, що може ранок зіпсувать І викинь геть. Ти скажеш "неможливо"? Можливо все, як обіцянку дать, Що житимеш, як прагне твоє серце, Не нехтуй ним, відчуй жагу життя. Наповняться теплом душі озерця І неповторним щастя відчуттям.
2021-07-10 04:57:29
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Дякую за чудовий вірш. Прокидатись щасливим так просто і, одночасно, так складно. Вчорашнє чіпляється за нас, щоб теж перейти до нового дня... Але новий день не повинен належить минулому, це наш день і нам вибирати як його прожити і чим наповнити.
Відповісти
2021-10-25 07:19:36
1
Людмила Скрипко
Дякую за відгук. Як не крути, минуле тримається у пам'яті, лишає свій слід у нашому житті, але тільки наш вибір, озиратися назад чи дивитись з надією вперед і жити сьогодні.
Відповісти
2021-10-25 07:22:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6187
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2418