Нелюбов

Людмила Скрипко

Я вслухаюся в кожне слово, Вуха ніби закладено ватою. Ти щось кажеш, не чую знову... Пахне терпко в повітрі розплатою За мої недзвінки щовечора, Поцілунки гіркі з неувагою, За мою нелюбов приречену, За незраду що стала зрадою, За наш звичний у домі незатишок, За бажання, що не здійснилися І за сльози в обіймах товаришок. Так, я винен. Як з цим змиритися? Як із нами усе це сталося? Тільки зараз я усвідомлюю, Що одне лиш мені лишалося- Я прощення твоє вимолюю, Обіймаю коліна, каюся І в спустошенім серці ворушиться Почуття, що від нас ховалося, Ожило, коли світ розрушився... Ти не слухаєш жодного слова, І повторюєш, як заучене: Я не хочу кохання такого, Я давно їм до краю замучена. Я втомилась від нелюбові, Поцілунків гірких з неувагою, Намагалася бути з тобою... Але стала незрада зрадою.

2021-12-01 07:35:35

Інші вірші поета

Хрещеному Своє-чуже. Якби я вміла малювати. Рік-момент

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Lolee

@Lolee

Яна Войвич

@Yana_Voyvych

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1526

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1232