Кохання всюди
Кохання не шукай, воно повсюди. У кожнім погляді, у подиху життя. І кожен день когось хтось точно любить - Це вищій сенс природнього буття. "Кохана, сінабон чи плюшку з медом?" Сивий дідусь питає в телефон, Любов'ю світиться,і між землею й небом Іх щирий сміх зіллється в унісон. Пес здоровенний десь поранив лапу, Ступить не може, жалібно скавчить. Хлопчак малий в санчата ту собаку Поклав й мерщій до лікаря спішить. Йому і важко, і мороз пече обличчя, І пес з санчат зпливає знов і знов. Біжить хлопчак засніженим узбіччям, Рятує друга. Чи це не любов? Багатодітний батько мчить в маршрутці, Дітей зібравши з декількох гуртків, Везе в кіоск газетний теплу куртку - Зігріти жінку, матір дітлахів. В її очах людська безмежна вдячність: "Як добре, любий, що приніс, а то я знов Її забула, що ж я за нещастя..." Обніме міцно він. І це любов. "Не плач, малий, я майже на підході, Здолаємо ми вразі твої страждання, Тобі замовив справжні снігоходи Як ти хотів!" - і це також кохання, Бо сам також він ледь тримає сльози, Біжить в лікарню, де лежить дитина На хімії. Та що йому морози??? В думках одне:"Живи!Тримайся, сину!" Синичка впала просто попід ноги- Сусідський кіт в стрибку зломив крилечко. Ось вже дівча несе її додому- Стукоче співчуттям мале сердечко. І можна так розповідать до скону, Таких випадків з вечора до рання Десятки, сотні, тисячі, мільйони. Всі живемо ми силою кохання.
2022-01-09 14:38:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1573
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8261