Біг життя
Буває у житті всього, На те воно й життя. Буває, розірвавсь зв'язок - Рідня, як не рідня. А друг настільки рідним став, Що ближчий, аніж брат. Всього буває у житті, Окрім шляху назад. Буває, серце на замок Закрите від усіх. Дружина плаче під вікном, Не зна, де чоловік. Йому потрібен спокій, час І ще, казав, там щось. Про щастя мрії раз у раз, Та якось не збулось. Споживачами звикли жить, Все споживать кругом. Події, мрії,почуття, Чийсь спокій, щастя,сон - Забрали все... Побиту душу Вже не зібрати до пуття. А потім скажем :"Ов-ва, друже, Як потовкло тебе життя!" Весь світ біжить і для розваги, Ми переходимо на біг, І в тій гонитві забуваєм, Який у нас короткий вік. Як ніжно гріють наше сердце Палкі і щирі почуття, Як розквіта в душі надія, Коли гойдаєш ти дитя. Як пахнуть хлібом руки мами, Світанок будить цілий світ. А ми все гоним батогами В шаленім ритмі стільки літ Себе... Ні спокою, ні щастя. Роки злетіли наче цвіт. І наче все було, одначе, З того минуло стільки літ, Що стерлось все і все забулось, Думки і справжні почуття. І як би молодість вернулась, Інакше жив би ти життя. Не спішно, кожну мить чарівну, Карбуючи в своїх серцях. Оберігаючи всіх рідних І їх цінуючи життя.
2021-06-28 10:10:55
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Дуже гарно!
Відповісти
2021-07-02 09:39:22
1
Людмила Скрипко
@Яна Войвич дякую🌷
Відповісти
2021-07-02 14:34:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2480
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9232