Що було б?
Людмила Скрипко
Що було б, якби ми не зустрілись? Якби ти десь повз мене пройшов? Щастям мої очі чи б світились, Чи б кохання з іншою знайшов? Чи були б щасливі ми у шлюбі, Я і ти окремо, не удвох? Чи були б у нас свої кохані, любі? Чи знайшла би доля нас обох? Ні, зустрілись би, обов'язково! Долі зв'язуються міцно в небесах. Випадковості не випадкові, Коли долі знак на двох серцях.
2021-11-04 16:37:04
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Julia K
Дуже гарний вірш 💕 Сподіваюсь, що моя випадковість не випадкова)
Відповісти
2021-11-04 19:36:17
1
Людмила Скрипко
@Julia K дякую❤️, вірю, що так і є😌🙏
Відповісти
2021-11-04 20:46:17
1
Інші вірші поета
Дякую Татові Якби я вміла малювати. Щось про людину
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
사구 호랑이
@dinka_didi
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3193
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15800