Що було б?
Людмила Скрипко
Що було б, якби ми не зустрілись? Якби ти десь повз мене пройшов? Щастям мої очі чи б світились, Чи б кохання з іншою знайшов? Чи були б щасливі ми у шлюбі, Я і ти окремо, не удвох? Чи були б у нас свої кохані, любі? Чи знайшла би доля нас обох? Ні, зустрілись би, обов'язково! Долі зв'язуються міцно в небесах. Випадковості не випадкові, Коли долі знак на двох серцях.
2021-11-04 16:37:04
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Julia K
Дуже гарний вірш 💕 Сподіваюсь, що моя випадковість не випадкова)
Відповісти
2021-11-04 19:36:17
1
Людмила Скрипко
@Julia K дякую❤️, вірю, що так і є😌🙏
Відповісти
2021-11-04 20:46:17
1
Інші вірші поета
Ранок *** Кращий аніж я. Цілий світ
Інші поети
Tolik Kuzmyshyn
@kuziabeats
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790