Щось про людину
Налаштування в людини цікаві.
Доки маленька - вся, як на долоні.
Все, що на думці - і тату, і мамі,
Сусідам, рідні, навіть, просто знайомим.
Від заздрощів й підлості, щоб не страждати,
В незручності щоб не спинитись полоні.
З роками навчиться дитина мовчати.
Голову схилить, стисне долоні
І пальці схрестивши, сховає у душу
(Там затишно й тепло, і не заглядають)
Все наче перлини у рідкісну мушлю.
Та всі крізь роки душу знов відкривають.
Чому? Бо душа, хоч й велика мов Всесвіт
Весь скарб за життя умістити не зможе.
І як у дитинстві - все навстіж і все в світ,
І радість, і сльози розділить охоче.
Боятися пізно - життя наче потяг,
Швидке і невпинне. Чого ж зупинятись?
Тому і виходить душа, мов на протяг...
І плакати може, і щиро сміятись.
Налаштування в людини цікаві
Хай обертів скільки оберне земля.
В душі ми усі- світлі, щирі, ласкаві.
Дорослі, а знову неначе дитя.
2021-08-07 10:06:35
3
0