Щось про людину
Налаштування в людини цікаві. Доки маленька - вся, як на долоні. Все, що на думці - і тату, і мамі, Сусідам, рідні, навіть, просто знайомим. Від заздрощів й підлості, щоб не страждати, В незручності щоб не спинитись полоні. З роками навчиться дитина мовчати. Голову схилить, стисне долоні І пальці схрестивши, сховає у душу (Там затишно й тепло, і не заглядають) Все наче перлини у рідкісну мушлю. Та всі крізь роки душу знов відкривають. Чому? Бо душа, хоч й велика мов Всесвіт Весь скарб за життя умістити не зможе. І як у дитинстві - все навстіж і все в світ, І радість, і сльози розділить охоче. Боятися пізно - життя наче потяг, Швидке і невпинне. Чого ж зупинятись? Тому і виходить душа, мов на протяг... І плакати може, і щиро сміятись. Налаштування в людини цікаві Хай обертів скільки оберне земля. В душі ми усі- світлі, щирі, ласкаві. Дорослі, а знову неначе дитя.
2021-08-07 10:06:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8960
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5482