Чом би ні?
Я дивлюся на статуї Під статуями фонтан Чи статуї фонтанують? Чи фонтанить статуям? Чом би знати кожен храм Кожен купол і дзвіницю Хто яку там молодицю Научав святим місцям Чи гріхам Чом би нам? Не побігти по канату Як оно висить розтятий Між стовпів таких завзятих Що стійкіші від Таната Хто б його не закував Чом би ні? Чом не плисти по калюжі Як вона є глибше Ужа Не кричати всюди: "Суша!" Де людина наша дужа Вже бувала та ступа Чом би ні? Чом не ковзати асфальтом Не змагатися у парку Хто є швидше за гепарда Після вибуху петарди Із граблями у руці Чом би ні? Чом не бути дикунами Розійтися між домами З невідомими дядьками І закластись на парі Чий король кого здолає Той морозиво купляє За свої для нас усіх Чом би ні?
2023-11-29 21:50:09
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2140
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5060