Фрегат

Maiden rose

Я- вірив Вам Ви-вдарились в спокусу Я розімкнув всі острахи душі, Щоб показати Вам нещастя, туги Що проливались в думи і пісні. Вони буяли там за видно колом, Де сонце у багнети порина, Де стомлений фрегат живе потоком, Де серце б'ється від хвоста кита. Я зніс би Вам до ніг усі скрижалі долі, Подарував би ніжні поцілунки волі Що вітер рознисе над синім морем І згине з ними в завиваннях горя, Що тихо плеще у собі вода. Ви, мабуть, не згадаєте про мене. Навіщо вам, пірат і колоніст? Хоч я і дарував довіри промінь, Хоч дихав Вами ніби чорний ворон Що мати його кинула з гнізда. Ви, мабуть, не згадаєте про мене. Хоч Вами марив я сильніш Од сизой піни, що по собі лиша Загублений й самотній, Немов би я без Вас, могутній Арк. Ви, зрадили мене так же ж зухвало Немов би Вам я серце не ввіряв, Немов би я свою команду буйну, У Ваші спритні руки не лишав. О ваші руки то моє спасіння, Яке я бачу тільки у ві сні, Бо на яву Ви-парусник жорстокий Що точить мені муку у душі. Для Вас я був пройдисвітом і горем, Яке Вам наказали захопить, Проте навіщо моє серце хворе Ви, вирішили собі залишить? Нехай забудете мене Ви згодом, Із першим сяйвом враннішньой зорі, Я пам'ятатиму ваш смутний погляд, Що клався мені в вірності тоді.

2022-12-26 20:34:07

Інші вірші поета

Кохання Азазеля Монополія життя Обрізані крила Виснаження

Інші поети

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Линда Портман

@linda_portman

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1786

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

4994