Порочне кохання
(18+)
Твої вуста, ну що ж сказати Взяли в полон мене земний, Твій погляд-марево утрати Я заберу його собі. Не можу більш забути тебе, Твої обійми, руки на моїй спині. Турботи погляд й насолоди О серце, не згубись у їх пітьмі! Не знаю, чій вже волі я служу, Бо серце-птаха, мрія-полонина Твої слова не можу вже згадати, Бо голос твій, то марево цвітіння. Його почувши раз- забудеш, Бо в світі більше схожого нема. Його волітимеш почути знову.. Побачити ті руки, ті вуста! А руки! В них моє спасіння Ті кисті, тонкі пальці, може десь, Ти ними доторкаєшся до когось, Авжеж, моя любов, то лише мій секрет...... У сні я марю лиш твоїм волоссям, Я уплітаю в них свої слова, Про ніжність твою, волю, неповторність.... Не знатимеш цього ти, бо сама Лишила нас я права на любов..... Згадай мене колись, коли взлетять всі мрії Забудеш ти його та всі слова, Які він шепотів тобі щоночі, Згадай лишень, мої палкі вуста..... Я душу віддам тобі, за один погляд.. Анастасія....
2023-03-10 23:32:53
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
👏🔥 Неймовірно.
Відповісти
2023-03-12 21:22:26
1
Maiden rose
Дякую)
Відповісти
2023-03-12 21:22:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2651
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1293