Кохання Азазеля
Maiden rose
(18+)
Тихо пада на землю сльоза, Огорта її вітер зітхання, Непочата любов чарівна, Все одно закінчилась стражданням. На кухоннім вікні у кутку, Тихо спить незабуте минуле, Саме тут ми з тобою гуртом, Проживали "фізичні" тортури . Скільки раз про любов ти шептав? Скільки раз зізнавався в коханні? Все одно не мене ти кохав Все одно полишила жадання. Я любити не сміла тебе, Та і ти попри сльози кохався Я згадати хотіла тебе Та ти навіть у снах не здавався. Все боровся за нову зорю І за нове тендітне бажання. Та невже ми з тобой, далебі, Знов не зможем згадати кохання ? Певно ні, в тебе ж нові зітхання, А у мене робота щодня. Певно ні, раз життя із тобою Все одно погоріло до тла.
2023-01-23 22:40:12
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Гарно, ніжно. Я немов це відчула.
Відповісти
2023-02-04 23:40:01
Подобається
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Вау😍
Відповісти
2023-02-05 20:35:33
1
Інші вірші поета
Монополія життя До літній антракт Виснаження Порочне кохання
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410