Монополія життя

Maiden rose

Над сірим містом пада мряковина, Уже три дні триває сумна днина, Й не чути співу снігурів веселих, Що чудувато оп'яніли від ягід. Лишень подумати могли ми, про печалі, Що ніби, заспокоїлись в ці дні, Як пролунали крики в Соледарі, І воїни побігли по землі. В Дніпрі десь тихо стогне арматура, Від натиску звітхненого вікна, Під ними мерзлина зітхань і туги, Маленьких діточок, синів тепла. Осоння поставали паничі, Вони поглянули на сльози гучні наші Промямливши про єдність у душі Полізли в кіш строчить промови "дальше" . Вони казали в очі: " Ви-герої. Ви-гордість нації. Ви-воїни добра" А поза них склонившися до скроні, "Вони-ходячі трупи. Діти зла". Як можна жить тоді в такій общині? Де кожен сам за себе вболіва? Де навіть птах летить серед просторів, І чудувато дивиться з крила. Навіщо нам боротися за НИХ? За тих, хто посідавши в теплих хатах, Лепечуть, що "Народ-то цінність наша" А самі поза камерами хвиль, Заглянувши дитині своїй в очі, І обійнявши жінку, в далечінь Подивляться крізь стогони дівочі, Які лунали в Бучі поночіль. Я, далебі, хотіла вірити у єдність, Вона вела нас всі життя віки, Повірити хотіла я у слово..... Але розчарувалась на роки. Я з кожним днем, все більш живу спокусой Забитись десь подалі від людей, Там де не буде війн жорстоких з роду, І де не буде мертвих тих дітей. За що, загинули маленькії ті діти? За що, забрала їх страшна зима? Чому, так боляче, мені про це почути? Мабуть, тому що доля такова, Що всі ми мусим і далі жить в скорботі Допоки йде чужа настільна гра ........

2023-01-18 10:49:07

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

👏дуже гарно описані відчуття!

Відповісти

2023-02-05 20:39:05

1

Maiden rose

Дякую)

Відповісти

2023-02-05 20:46:54

Подобається

Ноль Фантазії

Сильно. Дякую.

Відповісти

2023-02-05 21:26:54

1

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16523

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1902