Обрізані крила

Maiden rose

Ви-стомлений, засмучений, серйозний А я-схвильована, задумана, одна. У Вас-веселий погляд серед ночі У мене-океан нещасть і зла. Ви-вірний учень дивного Енштейна Я-учениця тихого Дніпра, Який так само, як і я, що ночі, Жбурляє тихий сум од хвиль добра. У Вас-вже пів життя пройшло до неба, У мене-тільки слово ожива. Ви-живете серед жінок потоків, Що звабить можуть помахом крила. А я-лише дивлюсь на це десь збоку, Легенько вириваючи слова: "Що я, Вас більш ніколи не згадаю, Що, Ви для мене марево Дністра!" Невже, ти брате, теж живеш в скорботі? О милий друже, я така, як ти Мене, так само кинули у полі, Полишивши черствіти на листві. Ви-живете серед добра чужого, А я-плекаю шрами на спині Які залишились від погляду нічного, Що марив мною, як і Ви тоді.

2022-12-27 06:05:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Footloose

Айнштайн

Відповісти

2022-12-27 07:53:26

Інші вірші поета

Виснаження До літній антракт Гріховна самотність Порочне кохання

Інші поети

Princess Girl

@Princess_life

ملاك عطوات

@WhiteAngel3011

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3373

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17102