Обрізані крила
Ви-стомлений, засмучений, серйозний А я-схвильована, задумана, одна. У Вас-веселий погляд серед ночі У мене-океан нещасть і зла. Ви-вірний учень дивного Енштейна Я-учениця тихого Дніпра, Який так само, як і я, що ночі, Жбурляє тихий сум од хвиль добра. У Вас-вже пів життя пройшло до неба, У мене-тільки слово ожива. Ви-живете серед жінок потоків, Що звабить можуть помахом крила. А я-лише дивлюсь на це десь збоку, Легенько вириваючи слова: "Що я, Вас більш ніколи не згадаю, Що, Ви для мене марево Дністра!" Невже, ти брате, теж живеш в скорботі? О милий друже, я така, як ти Мене, так само кинули у полі, Полишивши черствіти на листві. Ви-живете серед добра чужого, А я-плекаю шрами на спині Які залишились від погляду нічного, Що марив мною, як і Ви тоді.
2022-12-27 06:05:25
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Footloose
Айнштайн
Відповісти
2022-12-27 07:53:26
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1732
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9666