Обрізані крила
Ви-стомлений, засмучений, серйозний А я-схвильована, задумана, одна. У Вас-веселий погляд серед ночі У мене-океан нещасть і зла. Ви-вірний учень дивного Енштейна Я-учениця тихого Дніпра, Який так само, як і я, що ночі, Жбурляє тихий сум од хвиль добра. У Вас-вже пів життя пройшло до неба, У мене-тільки слово ожива. Ви-живете серед жінок потоків, Що звабить можуть помахом крила. А я-лише дивлюсь на це десь збоку, Легенько вириваючи слова: "Що я, Вас більш ніколи не згадаю, Що, Ви для мене марево Дністра!" Невже, ти брате, теж живеш в скорботі? О милий друже, я така, як ти Мене, так само кинули у полі, Полишивши черствіти на листві. Ви-живете серед добра чужого, А я-плекаю шрами на спині Які залишились від погляду нічного, Що марив мною, як і Ви тоді.
2022-12-27 06:05:25
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Footloose
Айнштайн
Відповісти
2022-12-27 07:53:26
1
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3857
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940