Чутки
Євгенія Стрельченко
Розплітаючи золоті коси, Забуваєш про чорнії грози, Що гуркочуть над твоєю пустою, То важкою головою. Їх відлуння летить між думок, Й випадає настроєм в осад, Бо живеш поміж чуток , Що жалять, як оси. Хай говорять, а ти далі йди, Туди куди вони навіть й не сміли. І сама сміливість знайди Зкинути тих, що на плечі вже сіли.
2022-01-26 12:58:52
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Дякую велике, за коментар. Бо мені недавно написали, що я незрозуміло пишу й я засмутилась трішки.
Відповісти
2022-01-26 21:34:47
Подобається
Інші вірші поета
Сьогодні Для себе Повно в серці. Напитись рікою
Інші поети
preeti kaur
@maninder
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5309
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4839