Чутки
Євгенія Стрельченко
Розплітаючи золоті коси, Забуваєш про чорнії грози, Що гуркочуть над твоєю пустою, То важкою головою. Їх відлуння летить між думок, Й випадає настроєм в осад, Бо живеш поміж чуток , Що жалять, як оси. Хай говорять, а ти далі йди, Туди куди вони навіть й не сміли. І сама сміливість знайди Зкинути тих, що на плечі вже сіли.
2022-01-26 12:58:52
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Дякую велике, за коментар. Бо мені недавно написали, що я незрозуміло пишу й я засмутилась трішки.
Відповісти
2022-01-26 21:34:47
Подобається
Інші вірші поета
Так шкода Старенькі й смерть Весна НЕБО В КРАПКУ
Інші поети
Huy
@huy_nguyen
IRMA_SKOTT
@IRMA_SKOTT
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840