перший осінній
віднині осінь вона безмеж йде, крокує містом і поволі входить у володіння мого розуму: скільки б не писав рядків про те як цього боюся, листя не перестає жовтіти, люди не перестають горнутися і ховатись в обіймах. цими днями я не можу залишитись наодинці з тими кого люблю: нас переслідує жовте листя і передчуття дощу
2022-10-01 15:45:54
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Veil
Читаючи цей вірш, я зрозуміла як багато втратила платформа в попередні роки, коли більшість контенту створювалось російською. Це ж нереально красиво. Це як пробудження. Ось такі вірші наповнюють мене натхненням та новими образами.
Відповісти
2022-10-04 12:14:18
2
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1548
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2538