перший осінній
Самоскид!
віднині осінь вона безмеж йде, крокує містом і поволі входить у володіння мого розуму: скільки б не писав рядків про те як цього боюся, листя не перестає жовтіти, люди не перестають горнутися і ховатись в обіймах. цими днями я не можу залишитись наодинці з тими кого люблю: нас переслідує жовте листя і передчуття дощу
2022-10-01 15:45:54
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Veil
Читаючи цей вірш, я зрозуміла як багато втратила платформа в попередні роки, коли більшість контенту створювалось російською. Це ж нереально красиво. Це як пробудження. Ось такі вірші наповнюють мене натхненням та новими образами.
Відповісти
2022-10-04 12:14:18
2
Інші вірші поета
055: ... ++ метод 33 049: досі київ ++
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2325
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2944