перший осінній
віднині осінь вона безмеж йде, крокує містом і поволі входить у володіння мого розуму: скільки б не писав рядків про те як цього боюся, листя не перестає жовтіти, люди не перестають горнутися і ховатись в обіймах. цими днями я не можу залишитись наодинці з тими кого люблю: нас переслідує жовте листя і передчуття дощу
2022-10-01 15:45:54
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Veil
Читаючи цей вірш, я зрозуміла як багато втратила платформа в попередні роки, коли більшість контенту створювалось російською. Це ж нереально красиво. Це як пробудження. Ось такі вірші наповнюють мене натхненням та новими образами.
Відповісти
2022-10-04 12:14:18
2
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2427
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2153