1

Martin Wind

Під свист ракет і спалахи від Бомб пекучих, які стирають все До тла, вчувається той лемент Панічно-істеричний, людський, який за Мить вже тухне, гасне в млосній тиші. Й на перший погляд,здається, що це Вже все – кінець. Вдалося ворогу урешті Вбити промінь світла і життя.Проте не Зовсім це є так – насправді. Адже якщо пірнути трохи в глиб і Зазирнути глибше,в укриття, то можна Мам угледіти – життя малесеньке Таке у ранах все порізах,та попри це Воно жевріє ще і дише з разу попри раз.І так повсюдно в сховках різних. І знає смерть про це й лютує. І кидає Ще більше бомб, з такою нелюдською Люттю. І все заради того,щоби іскринку Цю спалити й пагасити,втопити у руїнах. Та не вдається задум цей їй втілити в Життя-реальність, виснажується потроху Й гасне вже не життя а вона сама. І щойно втомиться доста, розчинеться І зникне у не змозі. Життя поверне знову.

2023-04-09 13:43:51

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Красивий вірш про перемогу життя над смертю.

Відповісти

2023-04-09 17:15:57

Подобається

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

9057

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1756