1
Під свист ракет і спалахи від Бомб пекучих, які стирають все До тла, вчувається той лемент Панічно-істеричний, людський, який за Мить вже тухне, гасне в млосній тиші. Й на перший погляд,здається, що це Вже все – кінець. Вдалося ворогу урешті Вбити промінь світла і життя.Проте не Зовсім це є так – насправді. Адже якщо пірнути трохи в глиб і Зазирнути глибше,в укриття, то можна Мам угледіти – життя малесеньке Таке у ранах все порізах,та попри це Воно жевріє ще і дише з разу попри раз.І так повсюдно в сховках різних. І знає смерть про це й лютує. І кидає Ще більше бомб, з такою нелюдською Люттю. І все заради того,щоби іскринку Цю спалити й пагасити,втопити у руїнах. Та не вдається задум цей їй втілити в Життя-реальність, виснажується потроху Й гасне вже не життя а вона сама. І щойно втомиться доста, розчинеться І зникне у не змозі. Життя поверне знову.
2023-04-09 13:43:51
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Красивий вірш про перемогу життя над смертю.
Відповісти
2023-04-09 17:15:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17256
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2180