1

Martin Wind

Під свист ракет і спалахи від Бомб пекучих, які стирають все До тла, вчувається той лемент Панічно-істеричний, людський, який за Мить вже тухне, гасне в млосній тиші. Й на перший погляд,здається, що це Вже все – кінець. Вдалося ворогу урешті Вбити промінь світла і життя.Проте не Зовсім це є так – насправді. Адже якщо пірнути трохи в глиб і Зазирнути глибше,в укриття, то можна Мам угледіти – життя малесеньке Таке у ранах все порізах,та попри це Воно жевріє ще і дише з разу попри раз.І так повсюдно в сховках різних. І знає смерть про це й лютує. І кидає Ще більше бомб, з такою нелюдською Люттю. І все заради того,щоби іскринку Цю спалити й пагасити,втопити у руїнах. Та не вдається задум цей їй втілити в Життя-реальність, виснажується потроху Й гасне вже не життя а вона сама. І щойно втомиться доста, розчинеться І зникне у не змозі. Життя поверне знову.

2023-04-09 13:43:51

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Красивий вірш про перемогу життя над смертю.

Відповісти

2023-04-09 17:15:57

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1245

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4693