9

Martin Wind

Полиш мене й думки мої Чом сновигаєш досі? Хіба не ясно що? Сказала мені чітко – ні А я, чомусь почувши мов не чую Здавалося, я мушу засмутитися, пройнятися чорнявим смутком, або ж ненавидіть тебе Але за що? Хіба ти винна в тім що я Тебе кохаю до нестями?. Й якщо когось повинен я ненавидіть сповна то це повинен бути я. Адже не слід мені було тебе кохати І ніжитись в думках де тільки двоє ми Бо у житті все геть інакше. Ти геть байдужа до тих, різноколірних почуттів якими я пропитаний до тебе. Якби хотілося б мені побуть з тобою на самоті бодай хоч раз в житті, а так Мабуть на краще, пустити спомини про тебе за течією в забуття, Та чи зумію я, коли так глибоко проникла в моє серце, душу?

2023-06-13 19:04:59

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Ніби зізнання у коханні. Красиво.

Відповісти

2023-06-14 17:55:21

1

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1725

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

74

1

3982