9
Полиш мене й думки мої Чом сновигаєш досі? Хіба не ясно що? Сказала мені чітко – ні А я, чомусь почувши мов не чую Здавалося, я мушу засмутитися, пройнятися чорнявим смутком, або ж ненавидіть тебе Але за що? Хіба ти винна в тім що я Тебе кохаю до нестями?. Й якщо когось повинен я ненавидіть сповна то це повинен бути я. Адже не слід мені було тебе кохати І ніжитись в думках де тільки двоє ми Бо у житті все геть інакше. Ти геть байдужа до тих, різноколірних почуттів якими я пропитаний до тебе. Якби хотілося б мені побуть з тобою на самоті бодай хоч раз в житті, а так Мабуть на краще, пустити спомини про тебе за течією в забуття, Та чи зумію я, коли так глибоко проникла в моє серце, душу?
2023-06-13 19:04:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Ніби зізнання у коханні. Красиво.
Відповісти
2023-06-14 17:55:21
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13434
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6068