Ерагон
Привіт, мій любий книжковий герою! Ти досі приходиш до мене у снах... Я згадую ночі, як ми із тобою Ходили по темних забутих стежках. Я згадую як ми разом сміялись, Як плакали так, щоб ніхто і не знав Я згадую, як все лише починалось Як ти дракона яйце відшукав. Пройшла я з тобою усю ту стежину, Коли ти з Сапфірою в даль відлітав Залишивши всіх: і друзів й родину, Якої ніколи ти і не знав. Я вдячна тобі, за безсоннії ночі, Які провела за читанням книжок. Хотіла б побачити я твої очі... Й пройтись однією з таємних стежок. Хотіла б побачити твого дракона Кольору неба й кришталю води. Нажаль, неможливо... Це все лише мрії... Ніколи мені у твій світ не ввійти...
2020-05-12 20:51:09
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3684
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2027