Ерагон

Meri Veis

Привіт, мій любий книжковий герою! Ти досі приходиш до мене у снах... Я згадую ночі, як ми із тобою Ходили по темних забутих стежках. Я згадую як ми разом сміялись, Як плакали так, щоб ніхто і не знав Я згадую, як все лише починалось Як ти дракона яйце відшукав. Пройшла я з тобою усю ту стежину, Коли ти з Сапфірою в даль відлітав Залишивши всіх: і друзів й родину, Якої ніколи ти і не знав. Я вдячна тобі, за безсоннії ночі, Які провела за читанням книжок. Хотіла б побачити я твої очі... Й пройтись однією з таємних стежок. Хотіла б побачити твого дракона Кольору неба й кришталю води. Нажаль, неможливо... Це все лише мрії... Ніколи мені у твій світ не ввійти...

2020-05-12 20:51:09

Інші вірші поета

Щастя Хібаж не всеодно, які ми ззовні?.. Зоряне фортепіано Книга

Інші поети

yoona

@yoona_yeol

Glory LoveWorld

@Glow_Heavenly_Broadcast

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2332

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1994