Щастя

Meri Veis

Що таке щастя? Важко сказати Не допоможуть тут тисячі слів. Це треба відчути, самому пізнати, Поки ще вогник життя не згорів. Щастя - це ранки омиті росою. Щастя - це вечір в багряних тонах. Щастя - це всі, хто є поруч з тобою. Щастя - це віра у наших серцях. Щастя - це небо блакитне над нами. Щастя - це відблиск нічної зорі. Щастя - це щира усмішка мами. Щастя - це татові руки міцні. Щастя - це пісня, що пташка співає. Щастя - це подих прозорих вітрів. Щастя - це сонце, що в небі палає. Щастя - це звуки осінніх дощів. Щастя - це все, що існує у світі, Це ціле життя що невпинно біжить. Давайте по справжньому цьому радіти, Бо щастя, за гроші, нам не купить.

2020-05-12 20:53:38

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12074

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5565