.Блукання.
Мілена_Мі
Я знайшла не надто гарну дорогу, Все давно завершилося ще з порогу. Все було зрозумілим уже давно, Та Я не вгавала й ішла на зло. На зло собі чи своїм думкам, Чи як варто сказати вам?! Я не думала про наслідки і про себе, Я просто тикала пальцем у небо. Шукала щастя – знайшла тривогу, Блукала світом – загубила дорогу. Намагалась знайти – та втратила сенс, Пошук мій звівся нанівець. Зупинилась на мить. Подивилась назад. Зрозуміла що щось Я робила не так. Все не тих Я любила і цінувала, Все не тим довіряла і тепер важко впала. Полетіла Я вниз, Як осінній дощ. Рвучко й сильно лечу, В невідому область. І вже впала, і вдарилась сильно я.. Вже втомилася ранитися так щодня. Ось тому я обрізала всі нитки, І тепер я байдужа до наступних стихій. І тепер я живу, а не просто існую. І тепер я творю, а не просто "малюю".
2022-01-21 20:02:54
6
0
Інші вірші поета
Час вичерпався... Присвячено Україні! Монолог Душі "Квітка "
Інші поети
CyrineAtallah
@CyrineAtallah
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1957
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16614