.Блукання.
Мілена_Мі
Я знайшла не надто гарну дорогу, Все давно завершилося ще з порогу. Все було зрозумілим уже давно, Та Я не вгавала й ішла на зло. На зло собі чи своїм думкам, Чи як варто сказати вам?! Я не думала про наслідки і про себе, Я просто тикала пальцем у небо. Шукала щастя – знайшла тривогу, Блукала світом – загубила дорогу. Намагалась знайти – та втратила сенс, Пошук мій звівся нанівець. Зупинилась на мить. Подивилась назад. Зрозуміла що щось Я робила не так. Все не тих Я любила і цінувала, Все не тим довіряла і тепер важко впала. Полетіла Я вниз, Як осінній дощ. Рвучко й сильно лечу, В невідому область. І вже впала, і вдарилась сильно я.. Вже втомилася ранитися так щодня. Ось тому я обрізала всі нитки, І тепер я байдужа до наступних стихій. І тепер я живу, а не просто існую. І тепер я творю, а не просто "малюю".
2022-01-21 20:02:54
6
0
Інші вірші поета
Серце.. Потяг... Життя іде... А власне, навіщо?
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16677
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1794