.Блукання.
Я знайшла не надто гарну дорогу, Все давно завершилося ще з порогу. Все було зрозумілим уже давно, Та Я не вгавала й ішла на зло. На зло собі чи своїм думкам, Чи як варто сказати вам?! Я не думала про наслідки і про себе, Я просто тикала пальцем у небо. Шукала щастя – знайшла тривогу, Блукала світом – загубила дорогу. Намагалась знайти – та втратила сенс, Пошук мій звівся нанівець. Зупинилась на мить. Подивилась назад. Зрозуміла що щось Я робила не так. Все не тих Я любила і цінувала, Все не тим довіряла і тепер важко впала. Полетіла Я вниз, Як осінній дощ. Рвучко й сильно лечу, В невідому область. І вже впала, і вдарилась сильно я.. Вже втомилася ранитися так щодня. Ось тому я обрізала всі нитки, І тепер я байдужа до наступних стихій. І тепер я живу, а не просто існую. І тепер я творю, а не просто "малюю".
2022-01-21 20:02:54
6
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4973
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1753