Подих
Мілена_Мі
Лісовий вітерець подув, Він є вісником дощу. І де б ти не був, Погода настигне лише тут. Там, де є ти, Де все потрібно зрозуміти, І переосмислити. Приходить подих-чарівник. Ти так повільно вдихаєш повітря прохолодне, Що всі легені ніби заново стають. І погляд твій на горизонт упав, І цей момент у вічність потопав. Ти дихаєш і подихом холодним Ти освіжаєш світ своїх думок. Для тебе все важливе стало незворотнім, Бо вже воно пройшло. Ти дихаєш і починає розуміти, Що ти живий. Для когось в цей момент настав останній подих, Ну а когось нова поява веселить.
2021-08-05 06:39:20
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чарівно🌺🌺🌺👍
Відповісти
2021-08-05 14:29:06
Подобається
Мілена_Мі
@Сандра Мей ☺☺☺
Відповісти
2021-08-05 14:43:56
1
Інші вірші поета
Ти дивишся, але не спостерігаєш... Бувають іноді хвилини... Що вона знала про нього? Кожен день - на перемотці...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2395
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13330