Подих
Мілена_Мі
Лісовий вітерець подув, Він є вісником дощу. І де б ти не був, Погода настигне лише тут. Там, де є ти, Де все потрібно зрозуміти, І переосмислити. Приходить подих-чарівник. Ти так повільно вдихаєш повітря прохолодне, Що всі легені ніби заново стають. І погляд твій на горизонт упав, І цей момент у вічність потопав. Ти дихаєш і подихом холодним Ти освіжаєш світ своїх думок. Для тебе все важливе стало незворотнім, Бо вже воно пройшло. Ти дихаєш і починає розуміти, Що ти живий. Для когось в цей момент настав останній подих, Ну а когось нова поява веселить.
2021-08-05 06:39:20
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Чарівно🌺🌺🌺👍
Відповісти
2021-08-05 14:29:06
Подобається
Мілена_Мі
@Сандра Мей ☺☺☺
Відповісти
2021-08-05 14:43:56
1
Інші вірші поета
Там , де заходить сонце... Віра. Монолог Душі Одна із тисячі історій..
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3194
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2174