Серце..
Просто так не буває сумно, Просто так не падає з неба. Дощ не може стихнути вмить, Та і серце людини кипить. Воно б'ється у такт з нашим світом, З нашою плоттю і єством. Відчуває все чітко, як треба, І у відчаї б'ється знов. Коли сил вже не має у нас, Ми здаємося й забуваємо... Попри біль наш, наше серце, Не зупиняється, а змагається. Воно б'ється ,місцями, слабко, Та не взмозі зупинитись. Серце наше надто сильне, Щоб при смутку вбитись...
2021-12-13 18:14:02
12
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2606
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9025