Життя іде...
Життя іде ,а ми стоїм, чекавши
Наступної зупинки теплохода.
Ми свято віримо, що скоро забере нас,
Маршрутка, що зустрілась біля входу.
Та час летить. Ми досі на зупинці,
Чекаємо ту бажану іскру.
Що, як ми думаєм, нас підштовхне до зміни,
Того, що не влаштовує навкруг.
Пройдуть роки в очікуванні чуда,
Яке ми вигадали лиш для себе.
Аж тут ми не помітимо, що час цей,
Хороші чи погані зміни принесе.
Занепад сил природи і краси,
Що вже в полоні у стереотипів.
Які диктують різні голоси,
І думають, що знають як нам жити.
Світ фальші і обману бачим строго,
Хоча через роки ще гірше статись може.
І вже хтось спить, а хтось руйнує,
Ту правду, що ніяк не переможе.
Поглянь на вулиці –лиш люди в телефонах,
Вже ніби руки незворотньо склеєні до них.
І ту важливу чи звичайную розмову,
Вони звели до переписок , тобто до нулів.
Важливий смайлик , а не те що відчуваєш.
Важливе фото, а не зміст.
Важливим також стало віртуальне,
І все безцінне котиться униз.
Слова вже діями ретельно заміняють,
Біда , що ті слова – брехня.
І річ про справедливість й щирість навіть у словах,
Вже докорінно втратило буття.
Так шкода, що на зупинку не приходить,
Той транспорт, що для нас є порятунком.
Хоча ще не відомо до сьогодні,
Найвища ступінь нашого гатунку.
2021-12-10 17:55:41
6
2