Відпускаю..
Відпускаю проблеми життєві, Що надумую я для барв. Не турбують вже ті качелі, Не зайду я ніколи в той сад. Не зустріне усмішка на розі, Не подує в лице вітерець. Відпущу я ті обриси в людях, І піду собі навпростець. Так, я буду це все пам'ятати, Радість й тугу із цими людьми. І ту вдячність не описати, Яку я відчуваю у цю мить. Але я відпускаю всіх "друзів", Не хвилює мене де вони. Краще буду сама я у тузі, Та із часом біль стихне навік... Краще бути і жити для себе, Ніж заради тих людей, Що знецінюють твоє ставлення Та і дружбу твою геть. Треба бути для себе важливим, І тікати від тих людей, Що лиш бачать свої проблеми, І їм байдуже де ти тепер..
2022-01-21 18:41:43
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сумно, життєво,гарно
Відповісти
2022-01-21 18:45:28
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую 💫
Відповісти
2022-01-21 19:01:13
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1984
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1749