Відпускаю..
Мілена_Мі
Відпускаю проблеми життєві, Що надумую я для барв. Не турбують вже ті качелі, Не зайду я ніколи в той сад. Не зустріне усмішка на розі, Не подує в лице вітерець. Відпущу я ті обриси в людях, І піду собі навпростець. Так, я буду це все пам'ятати, Радість й тугу із цими людьми. І ту вдячність не описати, Яку я відчуваю у цю мить. Але я відпускаю всіх "друзів", Не хвилює мене де вони. Краще буду сама я у тузі, Та із часом біль стихне навік... Краще бути і жити для себе, Ніж заради тих людей, Що знецінюють твоє ставлення Та і дружбу твою геть. Треба бути для себе важливим, І тікати від тих людей, Що лиш бачать свої проблеми, І їм байдуже де ти тепер..
2022-01-21 18:41:43
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сумно, життєво,гарно
Відповісти
2022-01-21 18:45:28
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую 💫
Відповісти
2022-01-21 19:01:13
1
Інші вірші поета
Подивися.... Часом звикаємо.. Мрія... Про книги...
Інші поети
Jasper Zabini
@Jasper28
Де Лайт
@fosfadok
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16851
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2286