Ти дивишся, але не спостерігаєш...
Ти дивишся, але не спостерігаєш, Маленькі деталі ти не вбачаєш. Хоча вони можуть відкрити, Нову нішу всіх створінь. Ти звик бачити, але не чути, Тому бачимо тільки обложку. Якби чули серця стук, Мали б справжніх друзів навкруг. Ти читаєш, але не проходиш скрізь слово кожне, Хоча воно може задіти безпереможно. І життя змінити твоє, Може слово чарівне. Багато речей приходять і зникають, І всього позитиву ми не помічаєм. Якщо ми б не квапили своє єство, Проходили б через всі бурі і зло.
2021-04-16 19:28:11
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Вірш змусив задуматися про прості істини. Вдячна автору🌟.
Відповісти
2021-08-04 20:50:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4858
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8267