Ти дивишся, але не спостерігаєш...
Мілена_Мі
Ти дивишся, але не спостерігаєш, Маленькі деталі ти не вбачаєш. Хоча вони можуть відкрити, Нову нішу всіх створінь. Ти звик бачити, але не чути, Тому бачимо тільки обложку. Якби чули серця стук, Мали б справжніх друзів навкруг. Ти читаєш, але не проходиш скрізь слово кожне, Хоча воно може задіти безпереможно. І життя змінити твоє, Може слово чарівне. Багато речей приходять і зникають, І всього позитиву ми не помічаєм. Якщо ми б не квапили своє єство, Проходили б через всі бурі і зло.
2021-04-16 19:28:11
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Вірш змусив задуматися про прості істини. Вдячна автору🌟.
Відповісти
2021-08-04 20:50:54
Подобається
Інші вірші поета
Чоловіча печаль. Відпускаю.. Мистецтво? Присвячено Україні!
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11699
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1818