Бувають іноді хвилини...
Бувають іноді хвилини, Коли торкає відчуття . Немов усе на світі вічне, І цьому вже нема кінця. Ми впевнені, що маєм тисячі хвилин, Для того, щоб створити щось коштовне. Ілюзія – обман дуже хороший, Він часто заганяє нас у тин. Ми свято віримо, що робимо на благо, Але з закритими очима важко розгледіти. І люди всі говорять різні таємниці, Які витають у суспільстві. І правда в тому, що її не має, І кожен свою правду створює собі. І ідеалів ми шукаємо для себе, Але таких іще не винайшов цей світ. В нас обмаль часу, щоб зізнатись в чомусь... Що любимо когось чи віримо у щось. А час вичерпується... І ти знову Блукаєш серед цих холодних рос.
2021-08-05 21:47:56
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
так тримати! Класно!
Відповісти
2021-08-06 06:33:28
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую🙏
Відповісти
2021-08-06 06:41:58
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1548
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4896