Бувають іноді хвилини...

Мілена_Мі

Бувають іноді хвилини, Коли торкає відчуття . Немов усе на світі вічне, І цьому вже нема кінця. Ми впевнені, що маєм тисячі хвилин, Для того, щоб створити щось коштовне. Ілюзія – обман дуже хороший, Він часто заганяє нас у тин. Ми свято віримо, що робимо на благо, Але з закритими очима важко розгледіти. І люди всі говорять різні таємниці, Які витають у суспільстві. І правда в тому, що її не має, І кожен свою правду створює собі. І ідеалів ми шукаємо для себе, Але таких іще не винайшов цей світ. В нас обмаль часу, щоб зізнатись в чомусь... Що любимо когось чи віримо у щось. А час вичерпується... І ти знову Блукаєш серед цих холодних рос.

2021-08-05 21:47:56

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

так тримати! Класно!

Відповісти

2021-08-06 06:33:28

1

Мілена_Мі

@Сандра Мей Дякую🙏

Відповісти

2021-08-06 06:41:58

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11834

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2719