Бувають іноді хвилини...
Мілена_Мі
Бувають іноді хвилини, Коли торкає відчуття . Немов усе на світі вічне, І цьому вже нема кінця. Ми впевнені, що маєм тисячі хвилин, Для того, щоб створити щось коштовне. Ілюзія – обман дуже хороший, Він часто заганяє нас у тин. Ми свято віримо, що робимо на благо, Але з закритими очима важко розгледіти. І люди всі говорять різні таємниці, Які витають у суспільстві. І правда в тому, що її не має, І кожен свою правду створює собі. І ідеалів ми шукаємо для себе, Але таких іще не винайшов цей світ. В нас обмаль часу, щоб зізнатись в чомусь... Що любимо когось чи віримо у щось. А час вичерпується... І ти знову Блукаєш серед цих холодних рос.
2021-08-05 21:47:56
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
так тримати! Класно!
Відповісти
2021-08-06 06:33:28
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Дякую🙏
Відповісти
2021-08-06 06:41:58
1
Інші вірші поета
Фото Дощ Про книги... Подих
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3016
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5034