Історія (невдалого) кохання
            
            Хотілося вам розповісти, 
Про досвід той гіркий. 
Бо так часто буває, 
Що кохання – не на віки. 
Ти любиш щиро,
Відкриваєшься людині. 
Аж тут, коли повіяв багатства звук, 
Покинула його без мук. 
А ти сиди і не показуй, 
Що ти сумуєш і тремтиш. 
Чекаєш слушної хвилини, 
Лиш би побачитись на самоті. 
Вона крута, і вже давно тебе забула. 
Де ж ті слова, де клятви, що казала? 
Вона  вже ладна лялькою для когось бути, 
Аби купатися у розкошах й похвалах.
А ти життя свого не уявляєш, 
Без тої самої, що серце полонила. 
І все чекаєш ти, що все буде як завжди, 
Але ніщо  у світі не буває вічним.
            2021-05-05 17:18:31
            
            
                                                    7
                
                
                
        2