Історія (невдалого) кохання
Хотілося вам розповісти,
Про досвід той гіркий.
Бо так часто буває,
Що кохання – не на віки.
Ти любиш щиро,
Відкриваєшься людині.
Аж тут, коли повіяв багатства звук,
Покинула його без мук.
А ти сиди і не показуй,
Що ти сумуєш і тремтиш.
Чекаєш слушної хвилини,
Лиш би побачитись на самоті.
Вона крута, і вже давно тебе забула.
Де ж ті слова, де клятви, що казала?
Вона вже ладна лялькою для когось бути,
Аби купатися у розкошах й похвалах.
А ти життя свого не уявляєш,
Без тої самої, що серце полонила.
І все чекаєш ти, що все буде як завжди,
Але ніщо у світі не буває вічним.
2021-05-05 17:18:31
7
2