Історія (невдалого) кохання
Мілена_Мі
Хотілося вам розповісти, Про досвід той гіркий. Бо так часто буває, Що кохання – не на віки. Ти любиш щиро, Відкриваєшься людині. Аж тут, коли повіяв багатства звук, Покинула його без мук. А ти сиди і не показуй, Що ти сумуєш і тремтиш. Чекаєш слушної хвилини, Лиш би побачитись на самоті. Вона крута, і вже давно тебе забула. Де ж ті слова, де клятви, що казала? Вона вже ладна лялькою для когось бути, Аби купатися у розкошах й похвалах. А ти життя свого не уявляєш, Без тої самої, що серце полонила. І все чекаєш ти, що все буде як завжди, Але ніщо у світі не буває вічним.
2021-05-05 17:18:31
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭сумно, життєво,
Відповісти
2021-08-04 20:45:11
Подобається
Lelyana_ art
Сумна правда життя...🥺
Відповісти
2021-08-04 20:56:02
Подобається
Інші вірші поета
Вона стерегла його секрети.. Бувають іноді хвилини... Часом звикаємо.. Фото
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2592
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1179