Подивися....

Мілена_Мі

Подивися уважно, будь ласка, На цей дивний світ вдалині. Ти побачиш всі проблеми суспільства, На які начхати хотів. Ми живемо у світі де є, Лише гори сміття--більш нічого. Де люди вбивають тварин, Відчуваючи тільки втому. З кожним роком стає все тепліше, І для нас це не проблема. Ми живемо в буденних речах, І не дивимося на небо. Кожен день ріжуть у світі, І вивозять кудись ліси. Але нам все одно де жити, Головне - живі ми. Але все так просто змінити, Зберегти землю свою. Просто треба трохи прожити, Створивши світ, неначе в раю.

2021-04-28 09:48:23

11

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Мілена_Мі

@Настя На жаль😔😒

Відповісти

2021-04-28 17:30:57

1

Lelyana_ art

Дійсно, ми знищуємо планету, а вона наче повстає вже проти нас. Актуальний посил✨.

Відповісти

2021-08-04 20:52:40

1

Мілена_Мі

@Lelyana_ art Сподіваюся, що люди колись це зрозуміють.

Відповісти

2021-08-05 04:48:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2307

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1845