Подивися....
Подивися уважно, будь ласка, На цей дивний світ вдалині. Ти побачиш всі проблеми суспільства, На які начхати хотів. Ми живемо у світі де є, Лише гори сміття--більш нічого. Де люди вбивають тварин, Відчуваючи тільки втому. З кожним роком стає все тепліше, І для нас це не проблема. Ми живемо в буденних речах, І не дивимося на небо. Кожен день ріжуть у світі, І вивозять кудись ліси. Але нам все одно де жити, Головне - живі ми. Але все так просто змінити, Зберегти землю свою. Просто треба трохи прожити, Створивши світ, неначе в раю.
2021-04-28 09:48:23
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@Настя На жаль😔😒
Відповісти
2021-04-28 17:30:57
1
Lelyana_ art
Дійсно, ми знищуємо планету, а вона наче повстає вже проти нас. Актуальний посил✨.
Відповісти
2021-08-04 20:52:40
1
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Сподіваюся, що люди колись це зрозуміють.
Відповісти
2021-08-05 04:48:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8267
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9580