Подивися....
Подивися уважно, будь ласка, На цей дивний світ вдалині. Ти побачиш всі проблеми суспільства, На які начхати хотів. Ми живемо у світі де є, Лише гори сміття--більш нічого. Де люди вбивають тварин, Відчуваючи тільки втому. З кожним роком стає все тепліше, І для нас це не проблема. Ми живемо в буденних речах, І не дивимося на небо. Кожен день ріжуть у світі, І вивозять кудись ліси. Але нам все одно де жити, Головне - живі ми. Але все так просто змінити, Зберегти землю свою. Просто треба трохи прожити, Створивши світ, неначе в раю.
2021-04-28 09:48:23
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@Настя На жаль😔😒
Відповісти
2021-04-28 17:30:57
1
Lelyana_ art
Дійсно, ми знищуємо планету, а вона наче повстає вже проти нас. Актуальний посил✨.
Відповісти
2021-08-04 20:52:40
1
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Сподіваюся, що люди колись це зрозуміють.
Відповісти
2021-08-05 04:48:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4078
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4189