"Дружба"

Мілена_Мі

Ми живемо серед купи фальші, Благаючи порятунку. Та думки з'їдають нас, Немов то кінець нашого гатунку. Навколо нас сотні душ, Нам треба лиш знайти ту, Єдину, підходящю, саме свою. Серед цієї толпи.... Ти знайди... Знайдеш, неодмінно, колись, Може, завтра, а може у сорок. Пам'ятати треба одне: Мине дощ- райдуга прийде. Ти відчуєш піднесення культ, Ніби життя ти своє переміг. На новому "левелі" ти все знайдеш, Те, на що раніше сподівання свої марнував. Дружба? Це довіра чи може правда? Для кожного по - різному значить... Але без неї ніхто не зможе жити, Можна лише існувати, і то не багато це значитиме. ~Мілена~

2021-04-11 19:57:47

12

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lelyana_ art

Дуже сильні та завжди актуальні рядки 😊.

Відповісти

2021-08-04 20:45:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12084

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4489