"Дружба"
Ми живемо серед купи фальші, Благаючи порятунку. Та думки з'їдають нас, Немов то кінець нашого гатунку. Навколо нас сотні душ, Нам треба лиш знайти ту, Єдину, підходящю, саме свою. Серед цієї толпи.... Ти знайди... Знайдеш, неодмінно, колись, Може, завтра, а може у сорок. Пам'ятати треба одне: Мине дощ- райдуга прийде. Ти відчуєш піднесення культ, Ніби життя ти своє переміг. На новому "левелі" ти все знайдеш, Те, на що раніше сподівання свої марнував. Дружба? Це довіра чи може правда? Для кожного по - різному значить... Але без неї ніхто не зможе жити, Можна лише існувати, і то не багато це значитиме. ~Мілена~
2021-04-11 19:57:47
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Дуже сильні та завжди актуальні рядки 😊.
Відповісти
2021-08-04 20:45:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2609
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4315