Кохання втратило зв'язок
Морана Лоу
Кохання втратило зв'язок, Перервався довгий ланцюжок. І ось, Відчуваю, що втратила когось. Самотність моїх вуст торкалось, І все дарма. Дивлюся на закохані ті очі, Образи сумні на папері. В моїй душі настала зима. Хочу сказати слово, закричати, Не знайду ні думок, ні звуку. Тому що не зможу зліпити все знову, Моя душа плаче, істерить, горить. Тому що таких почуттів не виносить, І ось. Мені все це здавалося лиш сном. Тепер це стає можливим кошмаром.
2023-07-30 20:52:05
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Сильний вірш, болем ввіддає... Щонедавно зустрілися мені в мережі такі слова: "Якщо рана душевна довго болить, А в душі від зради кіптява, Вір, що час зів'є цю саму нитку, Що здатна ту рану заштопати..." Чомусь захотілося це залишити під твоїм віршом!🙏🤗 Бережи себе! Нових натхнень!✨☀️😘
Відповісти
2023-07-31 15:49:11
1
Інші вірші поета
Я рву картину Ніч довга, гуде тривога Чи то кохання чи то прокляття? У болісних думках я залишусь назавжди
Інші поети
Elana
@Elana
Юля
@illogical
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1448
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16084