Кохання втратило зв'язок
Морана Лоу
Кохання втратило зв'язок, Перервався довгий ланцюжок. І ось, Відчуваю, що втратила когось. Самотність моїх вуст торкалось, І все дарма. Дивлюся на закохані ті очі, Образи сумні на папері. В моїй душі настала зима. Хочу сказати слово, закричати, Не знайду ні думок, ні звуку. Тому що не зможу зліпити все знову, Моя душа плаче, істерить, горить. Тому що таких почуттів не виносить, І ось. Мені все це здавалося лиш сном. Тепер це стає можливим кошмаром.
2023-07-30 20:52:05
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Сильний вірш, болем ввіддає... Щонедавно зустрілися мені в мережі такі слова: "Якщо рана душевна довго болить, А в душі від зради кіптява, Вір, що час зів'є цю саму нитку, Що здатна ту рану заштопати..." Чомусь захотілося це залишити під твоїм віршом!🙏🤗 Бережи себе! Нових натхнень!✨☀️😘
Відповісти
2023-07-31 15:49:11
1
Інші вірші поета
Чи то кохання чи то прокляття? Я рву картину У болісних думках я залишусь назавжди Ніч довга, гуде тривога
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3347
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2660