Чи то кохання чи то прокляття?
Я була створена Творцем, Що був звичайним смертним. Винна я йому своїм серцем, Що стало надто тендітним. Моє полотно давно намальовано, Пігмаліон створив свою скульптуру. Але щось в них ожило, Виходить з грудей некеровано. Чи то почуття чи то прокляття? Що душу мою охопило, І більше ні про що не можу думати. Чи то кохання чи то забуття? Це все мною не пізнано, І більше нічого не можу малювати. Я шукала відповіді на свої питання, Слухала себе, своє серцебиття. Але в його очах бачила своє бажання, Воно билося гучно та швидше. До мене все йде натхнення, Хвиля, що здатна на усе. І не знаю, що все принесе. Чи буде те, про що є прагнення? Чи то кохання чи то прокляття? Чи то Господні діяння, Чи це не схоже на випробовування? Чи то падіння чи то спасіння? Чи то диявольські страждання, Чи це не перетвориться на ридання? О Боже допоможи ж мені! Кохання світле і безсмертне, Я хочу лише торкнутися його вуст! Дияволе, не забирай його душу, ні! Серце йому назавжди віддане. Навіть якщо тіло помре! Я віддам себе йому, у його владу, Лише нехай дозволить бути поруч. Це почуття вже нездоланне! Я віддам свою душу, у небеса, Нехай дозволять бути щасливими до неба, Чи я піднімусь чи впаду! Чи я піднімусь чи впаду!
2023-08-01 07:55:25
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Вічна проблема, вічна дилема - КОХАННЯ...
Відповісти
2023-08-01 08:00:03
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9037
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3203