Чи то кохання чи то прокляття?
Я була створена Творцем, Що був звичайним смертним. Винна я йому своїм серцем, Що стало надто тендітним. Моє полотно давно намальовано, Пігмаліон створив свою скульптуру. Але щось в них ожило, Виходить з грудей некеровано. Чи то почуття чи то прокляття? Що душу мою охопило, І більше ні про що не можу думати. Чи то кохання чи то забуття? Це все мною не пізнано, І більше нічого не можу малювати. Я шукала відповіді на свої питання, Слухала себе, своє серцебиття. Але в його очах бачила своє бажання, Воно билося гучно та швидше. До мене все йде натхнення, Хвиля, що здатна на усе. І не знаю, що все принесе. Чи буде те, про що є прагнення? Чи то кохання чи то прокляття? Чи то Господні діяння, Чи це не схоже на випробовування? Чи то падіння чи то спасіння? Чи то диявольські страждання, Чи це не перетвориться на ридання? О Боже допоможи ж мені! Кохання світле і безсмертне, Я хочу лише торкнутися його вуст! Дияволе, не забирай його душу, ні! Серце йому назавжди віддане. Навіть якщо тіло помре! Я віддам себе йому, у його владу, Лише нехай дозволить бути поруч. Це почуття вже нездоланне! Я віддам свою душу, у небеса, Нехай дозволять бути щасливими до неба, Чи я піднімусь чи впаду! Чи я піднімусь чи впаду!
2023-08-01 07:55:25
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
Вічна проблема, вічна дилема - КОХАННЯ...
Відповісти
2023-08-01 08:00:03
2
Морок Неферат
ВЗАЇМНА ПІДПИСКА!
Відповісти
2024-09-11 21:01:54
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5771
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10462