У болісних думках я залишусь назавжди
Морана Лоу
У гірких думках я стою самотньо, Сльозами серця поливаю поля, Світ байдужий, нема вже прощення, А моя доля — лише чужа мить. Крізь сльози й сум я шукаю себе, Та навколо світ безжалісно спить. Поруч людей, але самотня тінь, І тільки спомини лишилися в серці. Залишаюсь сама зі своїм тяжінням, Серед людей, але в них порожньо. Так і проходить моє минуле, У почуттях гірких, майбутнє чорне. У болісних думках я залишусь назавжди, Тлінні мрії мов зірвані крила. Серце висохне, без відповіді буде, Лиш холод, сльози і ніч мовчазну знайде.
2023-07-27 11:37:49
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Який... реалістичний вірш.. а як я завжди реальність жахлива
Відповісти
2023-07-27 11:39:34
3
Інші вірші поета
Я рву картину Кохання втратило зв'язок Ніч довга, гуде тривога Чи то кохання чи то прокляття?
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2477
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2621