Поклич мене
Поклич мене, коли вечір обійме вогонь, Коли кулі знов розсікатимуть хмари. Поклич мене, коли хвилі огорнуть морози, Коли сльози осушать всі грози. Пригорни мої плечі, Розкажи, що значить любов. Зітри з бруківки червону кров, Нехай же сусід заховає трикляті мечі. І тихий вітер заспіває в степу. Побачать діти мати свою. І завтра знову зійде сонце, І даровані знову будуть світанки. Спадуть ланцюги і всі ковані рамки. І серце тремтітиме не із жалю, і навіть не з болю. Йому відкриється світла пісня. І сурми гудітимуть про фініш, Тільки крізь віки і навіть після ятрітиме та рана, Де був отой кривавий ніж...
2022-02-22 16:31:45
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4506
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675