Маленький хлопчик «Х», Повільно йшов містом...
Маленький хлопчик «Х», Повільно йшов містом. Він просто йшов кудись, Ставши клятим егоїстом. Його чекали вдома, Дзвонили мільйон разів. Проте причина була вагома, Він втратив своїх батьків. Хлопчина не міг усвідомити, Він навіть сльози не зронив. «Х» міг лиш себе в цьому винити, Він думав: «Це я їх убив». Якби я їм не збрехав, Вони б залишилися вдома, Я на них просто начхав, І тіло скрутила судома. Хлопчина просто йшов, Не помічаючи нічого навколо. У нього кипіла кров, А серце жахливо кололо.
2021-02-10 05:49:45
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2909
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5331