Що таке життя
Anna Gera
Інколи життя неначе кара, І зливається усе в одну шалену мить. Тобі здається, ніби ти нездара, І ехом в голові твоїй цей крик бринить. Та це лише частина тої правди, Що тобі змалку кожну мить товчуть, І просто хочеться у космос закричати, Адже це Ти, й тебе не так звуть. Але втекти далеко ти не зможеш, Адже ця кара йде з тобою в світ. І утікати із часом ти уже не схочеш, Вона настигне тебе і вибухне як динаміт. Залишиться лиш біль й кривавий плач, Так зникне все у забуття як попіл. Загинеш ти і пролунає твій останній плач, Адже усе так чи інакше потрапить під космічний обстріл.
2020-07-05 12:58:05
3
0
Інші вірші поета
Крик Скільки часу пройшло... Не має вже сили кричати... Дівчина привид живе на човні...
Інші поети
دجن
@3ams
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2307
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1645