Сонячне сяйво сковує рухи
Сонячне сяйво сковує рухи, Воно перехоплює подих і відбирає руки. Шалений біль і крик про порятунок, Дівчина плаче, отримавши дарунок. Її розбите серце було у тому пакунку, Що наче сонце палає і відбирає про нього думку. Вона благає про поміч, але чує лиш тишу. Вона більше не молиться, у неї забрали усю душу. Сонячне сяйво спалює очі, Воно наче ліхтар палає що ночі. Дівчина не спить і стиха плаче, Її серце болить і дихати стає важче. Сонячне сяйво спалює серце, Воно скам‘яніло і геть уже мертве. Дівчина уже просто померла, А у серцях інших залишилася лише біль шалена.
2021-04-03 11:57:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8539
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12138