ХХI
Сучасний світ без краплі співчуття. Сучасний світ без шматка прощення. З холодним серцем, як в Арктиці ріка. З душами, що з льоду. Немає в них натхнення. На краще й на спасіння ти не мрій. Тут свої стали вже чужими. І у всіх деталях злих подій ангелам повідривали крила. В котлах пекельних світло обгорає. До раю брама на замок закрита. На хибну путь і пастора збиває та чорна тінь, що над ним нависла. Бліді й сірі барви сьогодення. Усі – актори чорно-білого кіно. Для всіх звичайним стало повсякдення. Тут ходять лиш у діловому пальто. Справжнього тебе цінують одиниці. Фальшива маріонетка краща для царів. Хто сильно вольний гнитиме в темниці, і за кращий харч будуть сухарі. Світ змінився, люди вже не справжні. Усе тут схоже на страшенний сон. Крокують по землі лише пани поважні, і кожен жадає захопити трон.
2020-08-05 11:40:11
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
@Boanerge дякую
Відповісти
2020-08-06 06:52:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16147
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4294