Я - Джокер
Я – Джокер… Усмішка залита сльозами і болем. Ні, я не схибнувся. Я просто у депресії тону. Ні, я не вбивця, не відлюдько. Я просто народився не в той час. Ні, я не різкий і не шалений. Я просто наважився на ризик. Ні, я не поганий і не темний. Мене просто суспільство зіпсувало. Ні, я не зайвий і не даремний. Просто моя нога на шлях ще не ступала. Я просто Джокер. Лице із фарби. Мене ще ніхто не бачив і ніхто не знає.
2020-08-05 11:47:44
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Наян Коваль
@Евгений Якутович #ТОК Поэт-Энергетик это я не про себя, а про самого Джокера(в исполнении Хоакина Феникса)😁
Відповісти
2020-08-05 11:52:42
1
Наян Коваль
@Евгений Якутович #ТОК Поэт-Энергетик да, тут я с тобой полностью согласен. Он вообще то скорее антигерой, нежели злодей)
Відповісти
2020-08-05 11:56:00
1
Наян Коваль
Відповісти
2020-08-05 11:58:45
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7737
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3311