Чи я людина?
Олексій Коваль
Жалібно кричу, Як людина, Що благає про пощаду, Але ніхто не гляне на мою сторону, Бо вкритий брудом. Я ледве можу встати, Та знову упаду. Сльози течуть, Не заспокоюється серце моє, Як мрець, Марить своїми надіями. Всі вони байдуже проходять, по моєму тілу. Не має розради в цьому прекрасному світі. Може колись побачать мене, Як людину, А не як робочу силу та шматок лайна.
2024-08-14 11:33:53
1
0
Інші вірші поета
Сила кохання Фатальні почуття Сніг падає Час жити
Інші поети
maty Stoun
@marystoun
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9304
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2387