Чи я людина?
Олексій Коваль
Жалібно кричу, Як людина, Що благає про пощаду, Але ніхто не гляне на мою сторону, Бо вкритий брудом. Я ледве можу встати, Та знову упаду. Сльози течуть, Не заспокоюється серце моє, Як мрець, Марить своїми надіями. Всі вони байдуже проходять, по моєму тілу. Не має розради в цьому прекрасному світі. Може колись побачать мене, Як людину, А не як робочу силу та шматок лайна.
2024-08-14 11:33:53
1
0
Інші вірші поета
Розлад Світова брехня Що мені рідне? Моя остання вистава
Інші поети
ϐℓυє
@nayletters
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2325
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12356