Чи живий цей світ?
Сіре небо, місто і люди. Я привид в цьому місті, Бо особливий від інших. Всі занурені у своїх справах, Як машини, Що кожен раз роблять по інструкції. Ніхто не побачить мене, Наче невидима пустка. Нікому не потрібний, Всім байдуже до свого серця, Наче звірі, Забули про колишню доброту, ніжність і щирість. Йде вічний дощ, Краплі холодні, Що потихеньку отруюють людину. Живу собі сам, Годинник байдуже цокає. Радіо гучне, Бо розповідає важливі новини:"Економіка, політика, фінанси, технології." Колись не витримаю цього безглуздя. Накладу на себе руки, А на заміну прийдуть інші, Які вже не матимуть ні душі і ні розуму.
2024-08-19 08:17:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2525
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2013